- Бджолярство
- Гриби, лікарські рослини
- Земля, нерухомість
-
Обладнання
- Системи опалення та вентиляції (26)
- Садово-городній інвентар (1)
- Обладнання та матеріали для пакування (1)
- Обладнання для харчової та переробної промисловості (0)
- Обладнання для теплиць та парників (0)
- Обладнання для тваринництва (0)
- Обладнання для рослинництва (4)
- Обладнання для рибництва (0)
- Обладнання для птахівництва (0)
- Обладнання для бджолярства (0)
- Вагове обладнання (24)
- Освіта
- Послуги
- Працевлаштування
- Птахівництво
- Рибництво, морепродукти
- Рослинництво
- Тваринництво
-
Техніка
- Транспортна та навантажувальна техніка (1)
- Трактори (0)
- Спецтехніка (0)
- Сіялки (1)
- Пально-мастильні матеріали (54)
- Машини для очистки зерна (0)
- Машини для культивації та збору овочів (0)
- Машини для заготівлі кормів (0)
- Машини для внесення добрив та СЗР (0)
- Комбайни (0)
- Інше (57)
- Запчастини (0)
- Жниварки (2)
- Дощувальні машини (0)
- Ґрунтообробна техніка (1)
Гідропонна ферма на Житомирщині

На Житомирщині розвивається одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм. Колись це був сервіс доставки зелені, а сьогодні — повноцінне виробництво, яке працює для HoReCa та торговельних мереж, пише SEEDS.
Головна ставка тут — на салати, адже саме вони користуються найбільшим попитом. Про це розповів співвласник ТОВ «ЕФМ» Іван Фриз. Руколу та шпинат також пробували вирощувати, але для гідропоніки вони виявилися не надто вдалими — під час тестів показали слабші результати. Натомість пряні трави на гідропоніці ростуть добре, хоча їх вирощують переважно під конкретні замовлення і в невеликих обсягах.
Цикл вирощування салату триває в середньому 45 днів, а в холодну пору може розтягнутися до 52. Посів і збір врожаю відбуваються щотижня — процес налагоджений і ритмічний.
Сьогодні ферма має 100 тисяч місць для вирощування рослин. Перші висадки в теплий сезон стартують залежно від погоди — зазвичай у середині березня або на початку квітня. Щотижня тут збирають 400–500 кг салату, а в теплий сезон планують виходити на обсяги 15–20 тонн на місяць.
Інвестиції в проєкт склали близько $400 тисяч. Очікувана окупність — приблизно три роки. Найбільше витрат припадає на електроенергію та опалення.
Щодо конкуренції — її майже не відчувають. Гідропонні ферми зазвичай працюють у межах свого регіону, адже доставка на далекі відстані суттєво здорожчує продукцію.
Інша справа — імпорт. Він дешевший на полиці, але, за словами Івана Фриза, реальна собівартість виходить значно вищою через втрати: щонайменше 30% салату просто викидається. Тож якщо купуєш по 250 грн за кілограм, то варто замислитися, скільки коштує фактично придатна до споживання вага. До того ж якість імпортної продукції часто нестабільна — салат може приїжджати вже не в найкращому стані.
Схожі новини:
03.08.2026
Осіннє живлення ріпаку
Озимий ріпак висівають одним із перших, тому восени він має достатньо часу для активного росту...
Детальніше02.08.2026
Зниження поживності продуктів
Здається, знайома фраза «раніше продукти були кориснішими» має під собою наукове підґрунтя. За даними огляду...
Детальніше01.08.2026
Перший урожай часнику
Агропідприємство «Стоянов А.А.» з Одеської області цього року вперше зібрало врожай озимого часнику української селекції...
Детальніше