- Бджолярство
- Гриби, лікарські рослини
- Земля, нерухомість
-
Обладнання
- Системи опалення та вентиляції (35)
- Садово-городній інвентар (0)
- Обладнання та матеріали для пакування (1)
- Обладнання для харчової та переробної промисловості (0)
- Обладнання для теплиць та парників (0)
- Обладнання для тваринництва (0)
- Обладнання для рослинництва (3)
- Обладнання для рибництва (0)
- Обладнання для птахівництва (0)
- Обладнання для бджолярства (0)
- Вагове обладнання (24)
- Освіта
- Послуги
- Працевлаштування
- Птахівництво
- Рибництво, морепродукти
- Рослинництво
- Тваринництво
-
Техніка
- Транспортна та навантажувальна техніка (0)
- Трактори (0)
- Спецтехніка (0)
- Сіялки (1)
- Пально-мастильні матеріали (49)
- Машини для очистки зерна (0)
- Машини для культивації та збору овочів (0)
- Машини для заготівлі кормів (0)
- Машини для внесення добрив та СЗР (0)
- Комбайни (0)
- Інше (27)
- Запчастини (0)
- Жниварки (2)
- Дощувальні машини (0)
- Ґрунтообробна техніка (0)
Гідропонна ферма на Житомирщині

На Житомирщині розвивається одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм. Колись це був сервіс доставки зелені, а сьогодні — повноцінне виробництво, яке працює для HoReCa та торговельних мереж, пише SEEDS.
Головна ставка тут — на салати, адже саме вони користуються найбільшим попитом. Про це розповів співвласник ТОВ «ЕФМ» Іван Фриз. Руколу та шпинат також пробували вирощувати, але для гідропоніки вони виявилися не надто вдалими — під час тестів показали слабші результати. Натомість пряні трави на гідропоніці ростуть добре, хоча їх вирощують переважно під конкретні замовлення і в невеликих обсягах.
Цикл вирощування салату триває в середньому 45 днів, а в холодну пору може розтягнутися до 52. Посів і збір врожаю відбуваються щотижня — процес налагоджений і ритмічний.
Сьогодні ферма має 100 тисяч місць для вирощування рослин. Перші висадки в теплий сезон стартують залежно від погоди — зазвичай у середині березня або на початку квітня. Щотижня тут збирають 400–500 кг салату, а в теплий сезон планують виходити на обсяги 15–20 тонн на місяць.
Інвестиції в проєкт склали близько $400 тисяч. Очікувана окупність — приблизно три роки. Найбільше витрат припадає на електроенергію та опалення.
Щодо конкуренції — її майже не відчувають. Гідропонні ферми зазвичай працюють у межах свого регіону, адже доставка на далекі відстані суттєво здорожчує продукцію.
Інша справа — імпорт. Він дешевший на полиці, але, за словами Івана Фриза, реальна собівартість виходить значно вищою через втрати: щонайменше 30% салату просто викидається. Тож якщо купуєш по 250 грн за кілограм, то варто замислитися, скільки коштує фактично придатна до споживання вага. До того ж якість імпортної продукції часто нестабільна — салат може приїжджати вже не в найкращому стані.
Схожі новини:
12.03.2026
Підживлення часнику і цибулі
Навесні часник і цибуля прокидаються після зими та починають активно рости. Саме в цей період...
Детальніше11.03.2026
Незвична виноробня Бейкуш
Минулого року виноробня «Бейкуш» на Миколаївщині відсвяткувала своє 15-річчя. За цей час вона виросла з...
Детальніше10.03.2026
Крафт Львівщини як сила успіху
Крафтове виробництво на Львівщині вже давно перестало бути просто захопленням кількох ентузіастів. Сьогодні це ціла...
Детальніше