Роз’яснення термінів ” еко, біо, органік”

Українці давно помітили: продукти з написами «еко», «біо» або «органік» у супермаркетах зазвичай коштують дорожче. Більшість покупців автоматично сприймає їх як більш корисні чи безпечні, навіть не замислюючись, чи є цьому реальні підтвердження. Тож варто розібратися, де справжні стандарти, а де просто вдалий маркетинг, пише agronews.ua.

Насправді ці терміни мають різний статус. Наприклад, «органічна» продукція в Україні регулюється законом. Це означає, що для виробництва таких продуктів існують чіткі правила — від вирощування до маркування. Але важливо пам’ятати: сам напис «органік» на упаковці ще нічого не гарантує. Обов’язково має бути офіційний сертифікаційний знак і номер сертифіката.

Органічні продукти виготовляють без синтетичних пестицидів, мінеральних добрив, ГМО, гормонів росту та антибіотиків у тваринництві. Виробник повинен пройти спеціальну сертифікацію, і тільки тоді має право використовувати відповідне маркування.

З терміном «біо» все складніше. Станом на 2026 рік в українському законодавстві він чітко не визначений. У країнах ЄС слово «bio» часто використовують як синонім до «organic», але лише за умови наявності сертифікації. В Україні ж «біо» іноді просто стає частиною назви бренду або рекламного опису.

Іноді цей напис може означати, що продукт містить живі бактерії — наприклад, у йогуртах чи заквасках. Але це зовсім не означає, що сировина була вирощена без хімії або що продукт екологічно чистий.

Ще більш розмитим є маркування «еко». Воно майже не регламентується, тому виробники часто використовують його, щоб створити образ натуральності. При цьому незрозуміло, що саме мається на увазі: екологічна упаковка, локальне виробництво, мінімальна обробка чи просто відсутність певних інгредієнтів.

Експерти пояснюють, що такі слова як «еко», «біо» чи «натуральний» часто працюють як емоційні тригери. Їх підсилюють зелені кольори упаковки, картинки з листям, фермерами або природою — усе це створює відчуття, що покупець робить «правильний» вибір, навіть якщо склад продукту майже не відрізняється від звичайного.

Серед найпоширеніших маркетингових прийомів — великі написи «еко» або «біо» без сертифікатів, акцент лише на одному «корисному» інгредієнті при наявності інших сумнівних компонентів, а також слова «фермерський», «домашній» чи «традиційний» без жодних пояснень.

Тому фахівці радять не довіряти лише гучним написам на упаковці. Краще уважно читати склад продукту, перевіряти наявність сертифікатів, звертати увагу на країну виробництва та маркування щодо ГМО, алергенів і харчових добавок. І тоді шанс зробити справді корисну покупку буде значно вищим.