Сир – це історія, смак і емоції

У казковому селі Трійця на Івано-Франківщині Мирослава Волощук разом із родиною варить 30 видів крафтових сирів — із душею, з любов’ю й у гармонії з природою. Свої знання вона привезла з Італії, де навчалась у майстрів сироваріння та навіть замовила справжній мідний чан на 100 літрів — тепер він серце її маленької, але дуже затишної сироварні.

П’ять років тому вона започаткувала біодинамічну козину ферму — це коли до тварин ставляться як до друзів: не втручаються зайвий раз у їхнє життя, забезпечують свободу та простір. Почалось усе з чотирьох кіз — Брі, Кессі, Демі та Мілки. А зараз у стаді — вже 34 кізоньки, кожна з яких має своє ім’я та характер.

Усі процеси — від випасу до сироваріння — родина виконує власноруч. Тут все по-домашньому: з ніжністю, повагою до тварин і до смаку. Сир готують із сирого молока — за методом Raw milk. Мирослава з чоловіком і донькою їздили в Італію на ремісничі сироварні, надихались ідеями, і створили свою — затишну, красиву, з краєвидом за вікном, що, як каже сама господиня, теж впливає на смак сиру. Сири тут — найрізноманітніші: тверді, напівтверді, з пліснявою, кисломолочні… Наприклад, шевр, який посипають попелом, валенсія, або авторський сир Герчина — названий на честь місцини, де й розташована ферма. Із 10 літрів молока виходить близько 800 г стиглого сиру. А за сезон із молока однієї кози — аж до 40 кілограмів!

Для Мирослави важливо не просто зробити сир, а показати його шлях: від молока до дозрілого шматочка на тарілці. Адже сир — це не просто продукт. Це — історія, смак, емоція. Він має бути кімнатної температури, бо тільки тоді можна відчути весь його характер. І що найцінніше — ця ферма не просто місце, де роблять сир. Це живий простір, де гармонія з природою — не слова, а стиль життя.
За матеріалами Аgronews