Українські цукровари модернізують виробництво

Українські цукровики не стоять на місці! Щоб залишатися в грі та конкурувати на рівних, вони кидаються у водоворот модернізації виробництва. Олександр Коротинський з Національного науково-практичного центру «Цукробурякового виробництва» пояснює, що з огляду на обмежену кількість трудових ресурсів і заробітну плату, потрібно автоматизувати окремі виробничі процеси.

Останнім часом українські виробники диверсифікувалися, адаптуючи пакування цукру для поставок на європейський ринок у паперових мішках і біг-бегах, тож тепер на черзі — автоматизація. Цікаво, що якщо 15 років тому на виробництво однієї тонни цукру витрачали 40 куб. м газу, то зараз цей показник скорочено до 27 куб. м. Але хочуть і далі скорочувати витрати. Знаєш, це як гонка за ефективністю: або ти модернізуєшся і витискаєш максимум, або продукція вийде дорожчою та менш прибутковою.

Не забувають вони й про логістику — великі інвестиції плануються і на автоматизацію складських процесів. Такі речі дуже важливі, адже в умовах сучасного ринку кожен крок до ефективності може вирішити долю всього підприємства. Цікаво спостерігати, як вони впораються з цими викликами!